Відкриття тунелю Silvertown у Східному Лондоні — це справжній прорив для столичної транспортної системи. Він не лише покликаний зменшити затори на дорогах, а й забезпечити більш передбачувані поїздки. Та чи не занадто високу ціну платять вантажні перевізники за цей прорив?
Раніше єдиним варіантом для перетину Темзи на схід від Тауерського мосту був тунель Blackwall — і це створювало справжні головоломки для логістів. Часті затори, обмеження по висоті для великовантажних транспортних засобів, додаткові витрати пального та часу. Все це виливалось у підвищення вартості товарів та послуг для бізнесу і жителів Лондона.
Тепер ситуація має покращитись: новий тунель паралельно до Blackwall забезпечить додаткову транспортну спроможність і зменшить навантаження на дороги. Однак питання тарифів викликає занепокоєння в логістичному секторі.
Для великовантажних авто і фургонів ціна проїзду значно вища, ніж для легкових автомобілів або невеликих фургонів. Враховуючи, що комерційний транспорт не має альтернатив у вигляді громадського транспорту чи велосипедів, водії змушені обирати платний маршрут без вибору.
Платні дороги — це зрозуміле джерело фінансування для нової інфраструктури. Але нинішня модель розподіляє навантаження не пропорційно. Великі флотські компанії та перевізники, які доставляють товари у магазини, аптеки, офіси і склади, змушені платити більше, хоча саме вони тримають економіку столиці на плаву.
Багато хто у галузі вважає, що потрібен перегляд підходу до тарифікації. Варто розглянути варіант єдиної ставки для комерційних автопарків, а також знижок для транспорту з нульовими викидами. Така система буде справедливою і сприятиме переходу на екологічно чисті технології.
Ніхто не заперечує потребу у фінансуванні транспортних проєктів. Але це потрібно робити з розумінням реалій тих, хто щодня тримає місто в русі. Інакше «прорив» може обернутись новими труднощами.
Silvertown Tunnel — важливий крок вперед. Але наступним має стати чесна і стратегічна система тарифів, яка не лише фінансує будівництво, а й підтримує тих, хто забезпечує життєдіяльність міста.
Раніше єдиним варіантом для перетину Темзи на схід від Тауерського мосту був тунель Blackwall — і це створювало справжні головоломки для логістів. Часті затори, обмеження по висоті для великовантажних транспортних засобів, додаткові витрати пального та часу. Все це виливалось у підвищення вартості товарів та послуг для бізнесу і жителів Лондона.
Тепер ситуація має покращитись: новий тунель паралельно до Blackwall забезпечить додаткову транспортну спроможність і зменшить навантаження на дороги. Однак питання тарифів викликає занепокоєння в логістичному секторі.
Для великовантажних авто і фургонів ціна проїзду значно вища, ніж для легкових автомобілів або невеликих фургонів. Враховуючи, що комерційний транспорт не має альтернатив у вигляді громадського транспорту чи велосипедів, водії змушені обирати платний маршрут без вибору.
Платні дороги — це зрозуміле джерело фінансування для нової інфраструктури. Але нинішня модель розподіляє навантаження не пропорційно. Великі флотські компанії та перевізники, які доставляють товари у магазини, аптеки, офіси і склади, змушені платити більше, хоча саме вони тримають економіку столиці на плаву.
Багато хто у галузі вважає, що потрібен перегляд підходу до тарифікації. Варто розглянути варіант єдиної ставки для комерційних автопарків, а також знижок для транспорту з нульовими викидами. Така система буде справедливою і сприятиме переходу на екологічно чисті технології.
Ніхто не заперечує потребу у фінансуванні транспортних проєктів. Але це потрібно робити з розумінням реалій тих, хто щодня тримає місто в русі. Інакше «прорив» може обернутись новими труднощами.
Silvertown Tunnel — важливий крок вперед. Але наступним має стати чесна і стратегічна система тарифів, яка не лише фінансує будівництво, а й підтримує тих, хто забезпечує життєдіяльність міста.
